Стратегії розвитку агропромислового комлексу

  • 1970.01.01
  • 15

Державна підтримка

Те, що найбільше турбує всіх виробників, — державна підтримка сільськогосподарського виробництва. Наше спільне завдання — в умовах обмеженого фінансування застосовувати найефективніші механізми в тих галузях і за тими напрямами, що зможуть забезпечити найбільший ефект для аграрної й не тільки економіки.

Моя позиція була такою — виділення 1% від обсягу виробництва сільськогосподарської продукції на підтримку малих і середніх виробників. Минулого тижня Кабмін підтримав мою пропозицію. За нашими розрахунками, це може бути 5,5 млрд грн. Тоді як на цей рік було закладено лише 350 млн грн. І це при тому, що саме аграрна галузь наповнює 10% загального кошторису.

Але я хочу піти ще далі і зацементувати одновідсоткову підтримку в Бюджетному кодексі. Це стане не лише декларацією, не лише рішенням одного строку. Це має стати аксіомою щорічного планування бюджету. І тут я апелюватиму до депутатів і громадськості. Важливо, щоб вони теж підтримали цей суттєвий для українського АПК процес.

Якщо говорити про першочергового реципієнта підтримки, то вже сьогодні ми бачимо проблемні сектори та галузі — це тваринництво, садівництво та виноградарство, а також переробна промисловість.

Буде мінімізовано втручання чиновників у механізми розподілу коштів. Це будуть прозорі рішення. Вже зараз ми розробили такі чотири механізми:

— безконтактність: рішення про (не)відповідність реципієнта критеріям приймають особи без особистого контакту із заявником; колегіальне рішення (принцип "чотирьох очей");

— публічність: інформування суспільства про призначення та реципієнтів допомоги, яка перевищує встановлений рівень (наприклад понад 25 тис. грн); відкритий реєстр реципієнтів;

— підконтрольність: виїзні перевірки не менш як 5% реципієнтів, у разі відсутності про них інформації в базах даних (кадастрі, реєстрах розписок, застав тощо)

— не менш як 15%; — адекватність покарання: штрафи, стягнення, позбавлення права на допомогу.

Мені доводилося чути у профільних колах зауваження щодо суми прямих дотацій у рамках СОТ. Мовляв, більш як 3 млрд грн не можна. Відповідаю: більшість програм державної підтримки здійснюється через "жовті" програми.

Україна не має зобов'язань перед СОТ по скороченню внутрішньої підтримки, що надається через "жовті" програми. Є лише зобов'язання не перевищувати домовлений річний сукупний вимір підтримки.

У 2015 р. вартість виробництва валової продукції сільського господарства оцінюється у 546 млрд грн у фактичних цінах. Це означає, що якби обсяги держпідтримки АПК не обмежувалися можливостями державного бюджету, то потенційний обсяг підтримки досягав би мінімум 27,3 млрд грн, цей показник майже у п'ять разів перевищує запланований обсяг у 5,5 млрд грн.

Підтримка малого та середнього фермера

Жодна нація не зможе досягнути процвітання, доки вона не усвідомить, що орати поле — таке ж гідне заняття, як і писати поему. Так казав перший президент США Джордж Вашингтон. Нині у Сполучених Штатах налічується понад два мільйони ферм.

Моя амбітна мета — зробити малого та середнього фермера успішним і популярним в Україні. Прибутковий малий і середній бізнес — це більше робочих місць і податків, які можна спрямувати на нові школи, дитсадки, лікарні, заклади культури тощо. Розвиваючи села, ми значно підвищимо привабливість роботи і життя в них.

Тиждень тому я був у Житомирській області, де познайомився з одним фермером, який виробляє крафтові сири. У нього двісті кіз. Він людина складної долі: переселенець, три місяці провів у полоні бойовиків, втратив усе і переїхав до покинутої хати на Житомирщині. Його сири не сертифіковані. Він і досі не є офіційно оформленим фермером. А його господарство поки що мало схоже на повноцінне виробництво.

Але водночас нині є тисячі зареєстрованих фермерів, які почасти існують просто на папері. Після знайомства з ним стало зрозуміло, що такі люди, як Олександр, потребують не лише грошової підтримки від держави, а й консалтингу. І мені спала на думку ідея проекту "Як стати фермером".

Це буде своєрідна майстерня фермерства, де навчатимуть початківців найкращі спеціалісти галузі і не тільки. У наших фермерів великий потенціал. Його треба правильно скерувати у потрібне русло.

Ринок землі

На політичному жаргоні цю тему називають "токсичною". Роками на ній робили собі піар популісти. Але я не боюся критики і готовий відстоювати своє бачення земельної теми.Наш законопроект передбачає продаж прав оренди землі, а не прямий її продаж, як планувалося раніше.

На моє переконання, це сформує ціну на українські гектари та зруйнує міфи про "вашу землю заберуть за безцінь". Нашим законом ми показуємо, що якщо є обіг прав оренди, і це сьогодні коштує 1000 або 2000 дол. за гектар, то вже коню зрозуміло, що право власності дешевше коштувати не буде.

Якщо ми запустимо цей ринок, то говоримо, що договір на 25 років у Черкаській області котирується за такою ціною, а договір на 45 років — дорожче. Ми хочемо зробити це відкрито, щоб фермер і власник землі бачили, за які ціни котируються договори прав оренди в їхній області. Так, МВФ наполягав на продажу землі. Але після особистої розмови з його представниками мені вдалося переконати їх у правильності саме цього варіанта. Пояснення просте: краще зробити один метровий крок, ніж замахнутися на триметровий і залишитися на місці.