Позиції та можливості України у межах світової торгівлі зернової продукції

  • 1970.01.01
  • 29
  • News

Нещодавно, 22-13 вересня, було проведено ІІ Міжнародну конференцію, що базувалася на основах аналізу торгівля продуктами переробки зерна на світовому ринку. Семінар «Форум зернопереробників – ринок і технології 2016»  був організований за сприянням ФАО та ЄБРР у місті Одеса. Головним оратором конференції став Олександр Сікачин – національний консультант ФАО в Україні. 

 Торгівля на міжнародному ринку

На світовий ринок за 2015 рік було відправлено на експорт продуктів переробки зерна близько на 77 млн. доларів. Поточного року об’єми торгівлі були визначені вартістю на 6, 1 млрд. доларів, що рівняється 16 млн. тонн. Варто зазначити, що за останні 15 років на міжнародному ринку, обсяг переробки зернової продукції зріс на 54%.zerno-materiki-agrokonsalt

У рейтингу постачання зернових на світовий ринок, Україна входить у десятку експортерів. За постачанням пшениці вона займає шосту позицію, четверту – за експорт ячменю, та третє місце – за постачанням кукурудзи.

Існують свої тенденції переробок зерна. Основними є: темпи зростання, що безпосередньо залежать від сезонних особливостей ринків; коливання попиту під впливом різних державних програм, субсидій; зміни в умовах торгівлі.

Важливим чинником є правові форми систематизації законодавств. Упродовж трьох останніх сезонів контролерами експортних товарів були Туреччина, Казахстан та Пакистан. Під їхнім керівництвом знаходилося  більше як 40% міжнародного обсягу поставок борошна.

Ще одним системним елементом є коефіцієнт цін між продукцією борошна та зерна. Наприклад, торгівля борошном повинна бути спрямована на вищий рівень стратегії продажу та маркетинг набагато більше, аніж торгівля зерном.

Тарифні закномірності

Тарифи кожного регіону мають свої особливі відмінності, так, наприклад, все залежить від об’ємів імпорту та митного збору. Якщо розглянути Республіку Індонезію, як напрям збуту українського продукту зерна, то проглядається закономірність, внаслідок якої зменшився розмір імпорту борошна через внутрішній ринок, однак збільшився – через міжнародного поставщика. Тому Індонезія володіє тарифом імпорту українського борошна з 2015 року на 23%.

 Зернові крупи в попиті

Найбільше затребуваними на міжнародному ринку є крупи кукурудзи та пшениці. За об’ємами постачання зернових на передових позиціях є країни Північної Америки та Ес-28. Частка імпорту становить близько 55%. Найбільше розвинутими у цій  системі є ЄС, США, Єгипет, Саудівська Аравія. Близький Схід та каїни Африки постачають понад 25% зернових на міжнародний ринок. Україна ж, починаючи з 2015 року, імпортувала продукту вартістю 7,5 млн. доларів.

Міжнародні стандарти

Існує також загальний Міжнародний стандарт, що дозволяє контролювати світовий ринок. Загальними даними, що визначають якість продукції є:

  • пшеничне борошно має бути «чистим», тобто не містити у своєму складі відходів тваринного походження, різних комах, які можуть загрожувати здоров’ю людини;
  • пшеничне борошно не повинно мати будь-яких сторонніх запахів та смаків;
  • добавки, що можуть міститися у пшеничному борошні, повинні бути придатними для споживання та не шкодити організму людини.

Специфічні норми для визначення якості:

  • допустима вологість не повинна перевищувати 15, 5%;
  • нижча норма вологості дозволяється регіонам з іншою тривалістю транспортування та відповідними кліматичними умовами;
  • дозволяється вміст добавок, якщо вони потрібні були необхідні для технологічного процесу та зроблені з ячменю, жита а або пшениці. Також за умови, якщо це борошно зі сої чи бобових.

Згідно стандарту SNI (3751: 2009), борошно повинно мати такі характеристики:

  • крупність – 95%
  • вологість – 14,5%
  • вміст мікроелементів: заліза – 50мг/кг, цинку - 50 мг/кг, вітаміну В1- 2,5 мг/кг, вітаміну В2- 4 мг/кг.